ПЕРШИЙ ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ БУРГОМІСТР — НАЩАДОК ВІРМЕНСЬКОГО КУПЦЯ

Дід його — вірменський купець із Городенки — осів у Чернівцях близько 1785 року, купив маєток Боссанче Сучавського повіту, успадкував дворянство. Там же, у Боссанче, й народився Якоб. Закінчив народну школу в Сучаві та Чернівецький ліцей. Згодом одружився з донькою відомого землевласника Антонією фон Мікулі, успішно вів господарство у власному маєтку с.Веренчанка, що на Заставнівщині. Любив землю, добре знався на сільському господарстві, що не раз допомагало йому з часом на високій посаді. Спокійний хід сільських справ перервало обрання Якоба у 1863 році до громадського комітету, наступного року — до громадської ради, а 13 жовтня 1864 р. він обійняв посаду міського голови.

Дипломатичність бургомістра доходила до смішного

У той час керівники установ і закладів зазвичай мали квартири там, де працювали. Директор гімназії, наприклад, жив у приміщенні гімназії, начальник тюрми — у тюрмі, ну а бургомістр з родиною оселилися на третьому поверсі ратуші. Відповідно у будь-який час його можна було застати на робочому місці. А працював Якоб фон Петрович справді дуже багато.

Виховання та освіта, ймовірно, визначили основні риси його характеру — порядність і доброта. Він знаходив спільну мову з усіма. Іноді дипломатичність бургомістра доходила до смішного. Наприклад, розмовляє з купцями про міські проблеми: «Хто підтримає місто, як не купці? Кому ми зобов’язані наповненням міської скарбниці? Купцям». Тут з’являються домовласники. «А домовласники? — переключається міський голова. — Помилуйте, вони нас тільки й рятують!» До речі, щодо міської скарбниці. Кожній копійці знав голова й ціну, й місце. За Якоба фон Петровича у Чернівцях побудували залізничний вокзал (1865-1866), відкривши залізничне сполучення Львів-Чернівці-Ясси (1 вересня 1866 р.), розширили й поліпшили вуличну мережу міста, під його керівництвом була організована міська пожежна охорона, реорганізований магістрат, таємна та моральна поліція. Якоб фон Петрович звернув увагу й на те, що розтранжирюються міські землі й змусив самооселенців викупати їх у міста. При цьому намагався, щоб діяльність органів чернівецького самоврядування була, як зараз кажуть, прозорою. Оскільки платники податків бачили, як на їхніх очах змінюється місто, то мало у кого виникали претензії до бургомістра. А щоб самому якусь користь від посади мати, про це навіть не йшлося! Якоб фон Петрович швидше втратив від свого становища, ніж отримав. У владному кабінеті він часто згадував п’янкий запах свіжоскошеної трави — через брак вільного часу не часто бував у Веренчанці.

Вірменська церква

Чернівці з маленького провінційного містечка перетворювалися на важливий торговельний і промисловий центр. Невпинно зростало населення різних віросповідань, у тому числі й вірменської громади, яка на той час не мала у Чернівцях свого храму. У 1865 р. для його спорудження створили комітет, до якого разом з іншими відомими членами вірменської громади увійшов і Якоб фон Петрович. Через брак коштів будівництво було завершено лише у 1875 р. 9 жовтня того самого року диво-церкву св. Петра і Павла освятили. На жаль, перший чернівецький бургомістр до цієї знаменної події не дожив…

Чернівчани називали його «батьком міста»

Посаду голови Якоб фон Петрович обіймав один термінвід другого відмовився. Минули страшні для міста 1864-1865 рр. голоду через неврожай. Тоді він цілком присвятив себе полегшенню долі міської бідноти, організувавши заходи зі збору коштів, продуктів харчування. Добігав кінця 1866 рік, забравши життя багатьох чернівчан під час епідемії тифу й холери. Чим міг, він зарадив…

Свого бургомістра чернівчани любили за доброту й справедливість, нагородивши титулом «батько міста» (вперше це словосполучення з’явилося саме в ті часи). А від цісаря за видатні заслуги перед державою Якоб фон Петрович отримав орден Залізної Корони ІІІ ступеня. На громадській раді, присвяченій виборам бургомістра, мудро сказав: «Мій наступник нехай лише так само продовжує мною пройдений шлях у досягненні наміченої мети…» Після виборів 9 грудня 1866 року бургомістром став Антон Кохановський фон Ставчан…

Похований перший бургомістр самоврядних Чернівців на Руському цвинтарі. На його надмогильному пам’ятнику напис румунською та німецькою мовами: «Якоб Ріттер фон Петрович, великий землевласник, перший автономний бургомістр. 25 липня 1815 — 1 листопада 1869».

Вдячні чернівчани назвали його іменем одну з вулиць міста поблизу вірменської церкви (тепер вул. Ломоносова). Наприкінці ХІХ ст. на Рудольф-пляц (тепер пл. Філармонії) збиралися встановити пам’ятник першому бургомістру самоврядних Чернівців, але настала Перша світова війна…

Інна САВИК

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*